Я чекатиму наступного літа
З 10 до 14 липня с. Клара Коссак та с. Тереза Васуля на запрошення місцевого пароха о. Івана Полевого провели Веселі канікули з Богом у с. Поділля, що на Тернопільщині.
– Цього літа я не забуду, напевне, ніколи! Я провела Канікули з Богом. І хоча вони тривали тільки один тиждень, це було незабутньо. Усі діти із захопленням чекали дня, щоб поїхати до церкви. Ми молились, нам розповідали про життя святих мучеників, а також історію Української Греко-Католицької Церкви. Крім цього, ми грали в різні ігри. За грою діти і не помічали, як вони навчались, тому що кожна гра мала свою мету. І навіть коли погода трішки псувала нам плани, сестри завжди знаходили вихід: ми заходили до церкви та співали пісні, які дуже мені сподобались, і грали ігри. Коли прийшов останній день наших канікул, ми не хотіли прощатись, тому що уже звикли починати свій день зі Святої Літургії, ігор, пісень та зустрічі з дітьми, із якими ми подружились. Дякуємо сестрам за наш щасливий тиждень! Я чекатиму наступного літа, щоб знов провести цілий тиждень в духовності та любові! (Оксана, 15 р.).
– Мені дуже сподобалося слухати розповіді сестер, грати з ними різні ігри, ставити вистави. Я б хотів, щоб Канікули з Богом не закінчувалися. Це – дуже цікаво! (Василь, 14 р.).
– … Дні скоро пройшли. Я сподіваюся, що Ви ще раз приїдете (Михайло, 11 р.).
– …Тут дуже добрі та приязні сестри. Сподобалася Велика гра, де потрібно було працювати командою… Я дуже вдячний сестрам за те, що приїхали у наше село!..(Андрій, 14 р.).
– …Під час табору деякі діти зрозуміли, що Церква – це найважливіше, що є у кожного християнина. Було дуже весело!.. Я з нетерпінням буду чекати наступного року, щоб сестри приїхали з новими завданнями та іграми й щоб зі собою привезли веселощі та радість!.. (Анна, 10 р.).
– Сестри вклали у нас єдність, любов до ближнього та Бога. Вони з’єднали молодь нашого села (Микола, 18 р.).
– За цей чудовий тиждень, молодь та діти нашого села стали більш дружніми. Навіть після від’їзду сестер ми ще збиралися з молоддю біля церкви для того, щоб знову поспілкуватися та пограти ігри, які вони нас навчили. Цілий рік ми будемо сумувати за сестрами та сподіватися, що наступного літа обов’язково з ними зустрінемося (Соломія, 16 р.).
