МОЛИТОВНІ ЧУВАННЯ В ГОШЕВІ
Молитовні чування «Господи, бо ми надіємось на Тебе» (Пс. 33), з нагоди Дня пам’яті смерті засновниці Згромадження Сестер Пресвятої Родини с. Терези-Теклі Юзефів, традиційно відбулися в Гошеві, у монастирі Різдва Пресвятої Богородиці ЗСПР 1–2 серпня 2025 року Божого.

До сестер, які з’їхалися з різних спільнот, звернулася с. Євфросинія Гойда, головна настоятелька Згромадження: «Дорогі сестри, цей час нашого молитовного єднання є чудовою нагодою більше і глибше пізнати нашу сестру-засновницю, споглядати та наслідувати її чесноти, заново відчитати свою ідентичність як Згромадження Сестер Пресвятої Родини. Будьмо вдячні Богові за її відвагу йти за Христом, бути вірною Йому у непростих обставинах. Сьогодні, молячись у крипті с. Терези-Теклі, я просила, щоб Дух Святий торкнувся серця кожної з вас і через її заступництво показав незглибинну красу відносин із Господом, щоб кожна із нас горіла Божою любов’ю і несла її туди, де є».

Сестра Наталя Мельник у духовній науці на тему «Сестра Тереза-Текля Юзефів — жінка надії» розкрила суть чернечого покликання у перспективі надії, як богословської чесноти. Наводячи приклади з життя засновниці, монахиня підкреслила її убоге, вірне та ревне служіння Богові і людям, які теж жили в часи війни. Як надіятися у безнадійних обставинах, залишатися вірною, смиренною та принести плід — допомагала зрозуміти сестрам с. Наталя Мельник, ЗСПР.
«Надія зачіпає найглибші струни нашого життя, вона є Божим даром. Християнська надія — це не очікування, що все буде добре, а віра в те, що Бог завжди присутній і дає сили витримати будь-які випробування. Надія — не наївний оптимізм, вона має сенс, навіть коли все не буде добре. Коли є надія всупереч обставинам, тоді здійснюються дуже гарні Божі плани, такі, як Згромадження Сестер Пресвятої Родини», — зауважила с. Наталя.

Праця в групах, ділення, час рекреації — це нагода для монахинь поділитися своїм досвідом надії у цей Ювілейний 2025 рік, який Вселенська Церква проголосила Роком Надії.



Спільна молитва у крипті за добрі та ревні покликання, вервиця біля підніжжя Хреста Миру за перемогу України у війні та за довгоочікуваний справедливий мир, Акафіст до Ісуса Христа, Свята Літургія та особиста молитва перед Євхаристійним Ісусом скріпили богопосвячених осіб духовно.








Ієромонах-студит о. Лука Михайлович, на завершення молитовних чувань, заохотив сестер споглядати на духовну велич подвигу засновниці с. Терези Юзефів: «Вона була, як маленьке зернятко, яке виконало послання Бога. Хоч була без освіти, але зрозуміла, що світ не може дати того, що дає Христос. Євангеліє Христа повне радикальних закликів. Проте в сучасному світі, де так багато дипломатії, люди навчилися жити подвійними стандартами. Якщо в серці є Бог — наше слово, хоч і строге, не буде ранити, а навпаки, — лікувати, бо буде повне правдивої любові. За строгістю чернечих правил є невидима сила, яка не відштовхує, а притягує. Наші засновники вміли жити за строгими правилами, бути вимогливими до себе. Їхня жертва духовно зродила наші покликання. Якщо ми будемо мислити і жити по-біблійному, то матимемо силу і радість з висоти таку, яку світ не може дати. Так жила с. Тереза».


Сестри роз’їхалися по своїх монастирських спільнотах, щоб ділитися з іншими Божим миром, любов’ю та надією, яку проживали у ці дні духовної тиші та молитви.














Пресслужба ЗСПР