Час, який ми творили разом
Багато обновлян з нетерпінням чекають Сарепти, адже це хороша нагода провести час в колі друзів у святому місці Зарваниця. Сарепта 2017 стала особливою для багатьох молодих людей, які мали нагоду тут перебувати. Всі їхали додому з позитивними емоціями та духовно збагачені. І, звісно, це велика заслуга с. Якинти Корчевської, Ірини Пилипів та Анни Пічуги. Враженнями від Сарепти поділились деякі учасники.
– Радію, що змогла вирватись на Сарепту. Вдалось побути у тиші молитви, у гаморі дружніх ігор, побути зі собою та з Богом. Ступивши лиш перший крок до молодіжного центру і побачивши сяючі посмішки і задуму на обличчях (бо саме в той час виконували завдання від сестер), все стало зрозуміло, буде не сумно. Не знаю як, але нам на все вистачало часу. Від ранку, завдяки сестрам, ми були заряджені позитивом. Думаю, що саме так можна сформулювати гасло Сарепти – “Ви є люблені Богом!”. Ці слова звучали не раз, і не десять, і не двадцять… Прості, здавалось, слова, але такі теплі, такі світлі, ці слова ми закарбували на наших серцях. Чи ж не всі ми хочемо бути люблені рідними, друзями, у робочому колективі чи спільноті. А на Сарепті ми направду почувались люблені Богом. І саме ця любов піднесла нам подарунок у вигляді щирості, сміливості, знань, усмішок та зміцнила обновлянську дружбу. Чим запам’яталась Сарепта і що привезла з собою у рюкзаку?
– особиста молитва – не звичайна, не по завчених рядках молитовника, а особистий діалог між мною і Богом; коли ти такий, який ти є, без масок, і перед тобою Той, хто любить тебе таким, який ти є.
– вечірні розважання біля ставочка, де ти мала змогу почути реальні історії людей, яким вдається жити з Богом, які змогли Його слід розгледіти у своєму житті.
– неймовірне маленьке диво, коли на твоїх очах починають розпускатись квіти лотоса із посланням для твоєї душі.
А ще здійснилась моя мрія! Моя велика мрія. Завдяки сестрам Ірині та Анні ми мали змогу написати ікону “Ісус – Добрий пастир”. Крок за кроком дізнались, як все твориться і відчули себе іконописцями.
Час, проведений на Сарепті, – це неймовірний час. Це час питань і відповідей, і цей час ми творили разом.
Дякую за провід, за науки, за посмішку та сюрпризи! І надалі променійте Божою любов’ю! (Іра, 25 р.).
Учасниками табору були не тільки обновляни і нам дуже цікаво почути їх відгуки про Сарепту.
– Мені насправді було дуже цікаво і добре: знайомство з новими людьми, цікаві ігри, через які ми пізнавали Бога, наближалися до Нього, вчилися побачити Його в найменших дрібничках… Я справді змогла відпочити, не так фізично, як духовно, відчула, напевно, якесь полегшення. І це все було в дружній, ненав’язливій атмосфері. Мені дуже хочеться побувати там ще, надіюсь, що так воно і буде (Зеня, 20 р.).
– Я була вперше й не пошкодувала, що поїхала. Мені дуже сподобалось і планую їхати також і на наступний рік (Таня, 16 р.).
Та люди, які приїхали не вперше, також залишились задоволеними, що не може не тішити нас.
– Їдучи на Сарепту, не очікувала нічого особливого, але була приємно здивована. Урок іконопису, захоплюючі семінари, цікаві ігри та й це далеко не всі приємні несподіванки (Олеся, 20 р.).
Особливий підхід сестер до роботи з молоддю дав свої результати і ми змогли відкрити свої серця для Бога.
– Цього року Сарепта була дуже особливою. Ми відійшли від звичних для нас розпорядків, звичних наук і побачили як по-іншому в нас відкривається серце на Божу любов. Нові практики, такі по дитячому щирі й любі серцю розмови, ігри, фільми, наука чомусь новому – іконопис, малювання на футболках. Навіть не можу всього перелічити. Насичено і по-справжньому. Але особливо хочу розказати про молитву. Вона була іншою. В перший день, як і казала с. Якинта, та й на другий, ми нічого особливого не відчули. Але з кожним днем та близькість Бога відчувалась все більше. Десь глибше звучали слова, які ми намагались Йому сказати. Дякую Йому за цей час, прожитий разом з людьми, які живуть Христом, горять Його вічною любов’ю. Моє серце переповнює радість і тиха, ніжна любов, коли усвідомлюю наскільки близько Він є зі мною, Він в мені, а я в Ньому. Цей тиждень був незабутнім. Сестри зробили його чудесним своєю присутністю, підтримкою, щирою і чудесною посмішкою (Люба, 24 р.).
Сестри завжди були поруч з нами, були дуже відкриті до нас і саме цим змогли підкорити наші серця (Соломія, 21 р.).
Дякуємо найперше Богові за можливість глибше пізнавати Його та усім, хто зробив цей тиждень незабутнім!
Матеріал підготувала Соломія Бутрин
Фото: Наталія Чура
