Як бути святим у сучасному світі?

У нашому сучасному світі тема святості, здавалося б, розчиняється в шумі буденності, і ми все рідше відчуваємо її присутність у своєму житті. Багато хто, можливо, навіть не замислюється над тим, що таке святість, чому вона важлива і що її можна і потрібно прагнути. Може здатися, що це надто високий і недосяжний ідеал, абстрактне поняття, яке не має місця в нашому реальному житті. Однак святість є набагато ближчою, ніж здається, і, насправді, бути святим — це найбільше покликання кожної людини.

Святий — це не просто людина, яка дотримується моральних принципів або робить багато добрих справ. Святий — це той, хто зустрів Христа, хто дозволив Йому змінити своє серце, бо святість починається з особистої зустрічі з Богом і з готовності йти за Ним, подібно до учнів, які наслідують Ісуса. Святість не полягає в тому, щоб стати ідеальним, а в тому, щоб дати місце Богу в своєму житті. Святий — це той, хто віддає себе в руки Божої любові, той, хто відкривається на Його силу та благодать.

Якщо ти хочеш бути святим — відкрий своє серце для Бога!

І саме через цю відкритість святість поступово виявляється в житті людини. Святість — це процес переміни, під час якої кожен день ми наближаємося до Бога, наслідуючи Його любов і милосердя. Святість — це не миттєвий результат, а постійна праця над собою, над своїм серцем і життям

У світі, де кожен крок супроводжується постійною оцінкою з боку інших, святість виглядає чимось віддаленим, чимось, що не є в тренді.

Молодь часто відчуває, що успіх вимірюється кількістю лайків і підписників. Ми можемо докладати великі зусилля, аби отримати визнання: змінюємо свою зовнішність, проводимо години у соціальних мережах, виставляючи все, що може привернути увагу. Але чи це приносить справжнє щастя? Чи робить це наше серце спокійним і задоволеним?

Святість не залежить від кількості лайків чи чужої думки. Святість є внутрішнім станом, коли людина живе в гармонії з Богом, коли вона прагне бути доброю, люблячою, щирою, незалежно від того, хто її бачить. Святість — це вміння шукати Бога у кожному моменті життя, в кожному вчинку, а не у кількості зовнішніх досягнень.

Замість лайків — любов.

Коли ми шукаємо Божої любові замість людської похвали, наші серця стають спокійними і наповненими справжнім сенсом. Святість — це, перш за все, навчитися любити так, як любить Бог: безкорисливо, без очікувань, без потреби отримувати щось натомість. Це любов, що не чекає нагороди і не шукає похвали, а просто дає, тому що це є природним наслідком зустрічі з Творцем.

У світі, де так часто ми шукаємо зовнішнього визнання, святість допомагає нам розрізняти, де справжнє, а де фальшиве. Вона відкриває перед нами можливість будувати справжні стосунки — не заради вигоди, а для того, щоб любити і служити.

Святість — це здатність бути собою перед Богом, а не перед людьми. Вона не шукає публічних нагород, тому що її нагорода — це сама Божа присутність у житті, Його мир і любов.

Всі ми покликані до святості. Христос покликав нас бути святими так, як Він святий (1 Пет 1,15). “Перш за все, ми повинні пам’ятати, що святість не є чимось, що ми здобуваємо своїми власними силами і здібностями. Святість – це ДАР, це дар, який дає нам Господь Ісус, коли бере нас із Собою і одягає в Себе, робить нас подібними до Себе. У Посланні до Ефесян апостол Павло стверджує, що «Христос полюбив Церкву і видав Себе за неї, щоб її освятити» (Еф 5,25-26). Дійсно, святість є найпрекраснішим образом Церкви: це відкриття себе у спілкуванні з Богом, у повноті Його життя і любові. Таким чином, ми розуміємо, що святість не є прерогативою лише деяких: святість – це дар, який пропонується всім, нікого не виключаючи, а отже, вона є характерною рисою кожного християнина.” (Папа Франциск)

Коли ми прагнемо жити святим життям, ми стаємо більш відкритими до Бога і до людей, ми зростаємо у любові до Бога і до людей. Святість очищає серце від зла і дає нам можливість дивитися на світ Божими очима. Це не означає, що ми позбавляємось усіх проблем і труднощів, але це означає, що ми набуваємо внутрішньої сили і мудрості для того, щоб справлятися з ними правильно, у світлі Божої волі.

Святість також має величезне значення для світу навколо нас. Святий є свідком Божої присутності в світі, він стає втіленням Божого світла і любові для інших. Через свою святість ми можемо змінити не тільки своє життя, але й життя тих, хто оточує нас. Наша святість — це частина великої Божої благодаті, яка впливає на все навколо нас.

Прагнути святого життя можна через постійну молитву, через читання Святого Письма, через участь у Таїнствах, особливо в Євхаристії та Сповіді. Святість починається з відкритості до Бога, з готовності змінювати своє серце під впливом Його любові. Святість — це також бажання жити згідно з Євангелієм, не тільки словом, але й ділом. Вона полягає в тому, щоб в кожному моменті життя вибирати Бога, любити людей і служити їм, як це робив сам Ісус.

Святість — це не якийсь віддалений ідеал, а реальність, до якої ми всі покликані. І хоча цей шлях нелегкий і сповнений викликів, він є єдиним шляхом, що веде до справжнього щастя.