Інтерв’ю із с. Дам’яною Галущак “Усе, що робиться заради любові…”

Молода, приваблива, активна та освічена. При знайомстві з сестрою Дам’яною Галущак зі Згромадження Сестер Пресвятої Родини Української Греко-Католицької Церкви руйнуються всі стереотипи. Навіть у ХХІ столітті уявлення пересічного українця про монахинь та їх місце у сучасному житті громади залишилося на рівні середньовіччя, своїми думками про життя сьогоднішніх монахинь, соціальні мережі та здоров’я молоді  поділилася з нашими читачами сестра Дам’яна.

— Моє покликання є найбільшим даром і найбільшою благодаттю, яку Господь міг би мені дати. Покликання до чернечого життя було у планах Господніх, воно зародилось ще в ранніх роках. 26 червня 2001 року Папа Іван Павло ІІ приїхав в Україну у Львів. Ніколи не забуду цього щасливого для мене дня, коли попросилася до Згромадження Сестер Пресвятої Родини: цієї радості, якої зазнало моє серце, неможливо передати! Христос дав себе пізнати – Він просто подарував мені свою любов. А все, що робиться заради любові, набуває краси й величності.

— У чому полягає ваше служіння?

— Найперше, жити за євангельськими радами, це добровільна вбогість, чистота та досконалий послух. Наслідувати Пресвяту Родину, жити за прикладом Ісуса, Марії і святого Йосифа.

— Більшість моїх однолітків вважають чернече життя “відокремленим від світу”, тобто обмеженим у спілкуванні з людьми. Чи, може, це стереотип? Наскільки широким є коло вашого спілкування, наприклад, з молоддю?

— Наше Згромадження не є відокремленим від світу. Ми багато спілкуємося з людьми: сестри читають лекції в університетах, семінаріях, працюють медсестрами у лікарнях, здійснюють християнське виховання дітей і молоді при церквах, опікуються сиротами, організовують літні табори для дітей та підлітків, проводять численні місійні зустрічі у різних куточках України.

У нашому монастирі у Львові проводяться зустрічі зі старшими людьми та дітьми, також є приготування дітей до Першої Сповіді та Урочистого Причастя.

Пригадуються слова святого Августина: “Малі щоденні успіхи – це результат вірності Бога”. Отож доводиться подорожувати майже щодня. В усьому стараюся пізнати Христа і те, що Він приготував для мене.

— Як ви оцінюєте стан духовності сучасної молоді?

— Ми інколи любимо все узагальнювати. Так, ми використовуємо вислів “сучасна молодь”, хоча це середовище дуже різноманітне. Є багато людей цілеспрямованих, відкритих на перспективу, але є такі, які насолоджуються приємністю теперішньої хвилини. Тому можемо говорити хіба що про певні тенденції, не забуваючи, що завжди є винятки. Теперішня культура є гедоністична, тобто, люди прагнуть приємності, задоволення. Часто це стосується моральності й навіть духовності. Люди, навіть у молитві, хочуть приємності. Однак життя – це не лише приємність. Навіть більше того, правдива радість має свою ціну. Наприклад, бути матір’ю – це радість, але вставати вночі до новонародженої дитини далеко не є приємністю. Чи успіх у праці чи спорті – це радість, але тренування і навчання – важка праця. Отож, одна з тенденцій сучасної молоді – прагнення приємності, але не готовність заплатити за неї ціну. З нею пов’язана й безвідповідальність. Молода людина часто не задумується про наслідки, наприклад, розваг, необдуманих знайомств, захоплень… Звідси бере початок зловживання алкоголем, наркотиками тощо.

Але найважливіша ознака молоді – це прагнення ідеалів. Складність сучасної молоді в тому, що їй мало хто пропонує правдиві ідеали, і якраз церква може відкрити цю перспективу для молоді.

— А які можливості для розвитку молоді дає церква?

— В історії людства завжди є Бог, який іде назустріч людині. Тому церква повинна йти назустріч молодій людині. Може не завжди це є налагоджено, але я можу з упевненістю сказати, що в сучасному українському суспільстві ніяка інституція не приділяє такої уваги вихованню людей (у тому числі дітей та молоді), як церква. Щоправда, кількість цих молодих людей, на жаль, не є великою. Але саме церква відкриває людині можливість повноти свого розвитку, незалежно від її здібностей, задатків… Церква пропонує людині пройти шлях особистого становлення і, думаю, що це є найбільша можливість для кожного.

— На вашу думку, соціальні мережі – це добре чи погано?

— Ніяка річ чи явище не є само по собі добрим чи злим. Добрим чи злим робить його людина. Наприклад, наркотики мають певну лікувальну дію, але надмірне вживання перетворює їх на зло. Те ж і з  соціальними мережами. З одного боку, вони дають можливості, а з іншого – виникає небезпека віддалитися від реального життя. Тому слід вчитися їх правильно використовувати, щоб вони стали нагодою для зростання кожного, а не для марної трати часу.

— Чи ви дивитеся  телевізор? Яку роль, на вашу думку, відіграє телебачення у формуванні світогляду та моральності молоді?

— У нашому Згромадженні немає заборони дивитися телепрограми. Але кожен з нас розуміє, що не всі вони є добрими й скеровують до добра. Телепрограми і все, що несуть інші ЗМІ, треба дивитися критично, бо саме вони насаджують певний світогляд. Для нас це є завдання звіряти все зі світоглядом Христа. Наприклад, навіть якщо є фільм без аморальних сцен, але в ньому показана боротьба доброго і злого героя, часто глядачі переживають за доброго героя, хочуть, щоб він убив злого. Так мимоволі формується переконання, що зло можна перемогти злом. А це суперечить тому, що каже Бог. Тож ЗМІ мають дуже великий вплив на формування особистості, тому слід бути дуже уважними.

— Культ грошей, матеріальних благ домінує у свідомості молодих людей, навіть маленькі діти вважають, що “крутіший” той, хто має дорогу мобілку чи краще вбрання. Чи можливо повернути молодь до справжніх духовних цінностей і що потрібно для цього зробити?

— Пропонувати справжні цінності й для цього треба бути самому прикладом. Теперішній Папа Франциск власним прикладом доводить, що гроші є лише засобами й не роблять нас кращими. Про це слід пам’ятати завжди.

— Медики б’ють на сполох: абсолютно здоровими закінчують школу лише 6% учнів. На вашу думку, чи існує зв’язок між духовністю і здоров’ям?

— Я сказала б: сучасна людина занедбала себе. Що краще: відпочивати біля телевізора чи прогулятися, зайнятися фізичними вправами? Стан здоров’я людини є наслідком ліні. Діти, дивлячись на батьків, теж переймають ці якості. А додати сюди неправильне харчування, і маємо те, що маємо.

— Мені пощастило відвідати заняття недільної школи, які ви проводите. Діти тягнуться до вас. У чому ж секрет успіху?

— Найголовніше – полюбити дітей. Мріяла з раннього дитинства працювати з дітьми, бо дуже їх люблю, у них можна багато чого навчитися: щирості, якої так бракує дорослим, відкритості, великої любові…

А щодо навчання дітей катехизму я трішки вимоглива, але щаслива, що після моїх занять вони щось знають і йдуть у світ з багажем знань.

— І наостанок, сестро, що б ви побажали молодим людям, які стоять на порозі дорослого життя?

— Не бійтеся познайомитися з Богом. Він не обмежить ваші можливості, а відкриє навіть такі, яких самі в собі не очікували.

— Дякую за розмову.

Катерина Уманець. Для газети Проскурів.